US Politics

Це freedom loving American, який користується другою поправкою, виступаючи проти тиранії федерального уряду в дусі отців-засновників, чи ні?

Для збереження нервової системи і загалом для адекватного розуміння подій пропоную всім підписникам сприймати візит Віткоффа до Путіна і всі подальші події як епізод з сіткому. Обовʼязково з закадровим сміхом.

Рубіо вносить у дипломатичний процес якийсь порядок і передбачуваність. Якщо лишити за дужками мою оцінку Рубіо в його «принциповості» і емоційність цієї справи, тісно повʼязаної з нашою долею, мені цікаво, як його софтскіли і загальна компетенція зіграють на його політичну карʼєру. В поточній ситуації його роль — в самому серці адміністрації, імплементуючи Трампівське бачення, раціоналізуючи і підвищуючи ефективність тих процесів, які інакше просто б загрузли в цьому складному світі…все це плюс чи мінус для президентських перспектив Марко? Буде цікаво подивитись як цей вуж крутитиметься в наступні 2-6-10 років.

Якщо це дійсно відбудеться, тоді у республіканців великі проблеми. З відставкою Грін у них залишиться тільки 218 місць. Будуть ще довибори в Теннессі у грудні, але там досить хитка ситуація, демократи можуть забрати це місце собі. У випадку відставки 1-2 конгресменів, ніхто не буде мати більшості у Палаті представників. Зрозуміло що будуть довибори, але це може зайняти місяці. До прикладу, демократ Сильвестр Тернер помер у березні цього року, а заміну йому оберуть тільки 31 січня 2026 року. Ще питання які республіканці підуть у відставку? Якщо помірковані з спірних округів, тоді Хакім Джеффріс може стати спікером ще у 2026 році. Республіканці ризикують здобути унікальне досягнення, втрати більшість без виборів.

Відставка МТГ і нівелювання Палати до виконавчого органу хотілок Трампа створюють унікальну ситуацію. А бездарність спікера Майкла Джексона цьому тільки сприяє.

За тиждень Трамп встиг посваритись з Марджорі Тейлор-Грін (аж так що вона йде з Конгресу!) і подружитись з Зохраном Мамдані. Трамп взагалі трохи сиплеться коли зустрічається з опонентами віч-на-віч. Згадалась історія його від ту в охоплену пожежами Каліфорнію, коли Ньюсом майже годину чекав його на злітній смузі так що Дональд змушений був вийти, потиснути губернатору руку і сказати який той чудовий політик. От і з Мамдані в білому домі. Вже не комуніст, а потенційно чудовий мер для Нью-Йорка. Навіть щоб з Зеленським посваритись Трампу довелось на Венса поклалатись. Загадка конфронтаційної натури президента.

День Гідності і Свободи - нагадування про доленосність людського вибору у вирі невизначеності. Сьогодні над Україною знову нависає тінь невизначеності. США хочуть зробити «велику угоду», але ми всі памʼятаємо: Гідність і Свобода не купуються і не продаються. Європа - це наша відповідь. Але вона діятиме лише якщо ми постійно будемо робити тяжкий і не завжди вдячний вибір на користь Гідності і Свободи. 🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

Lame duck Цим терміном — кульгава качка — зазвичай позначають президента після мідтремів свого другого терміну. Коли він формально зберігає владні повноваження, але фактичну політичну владу уже втратив: жодних виборів для нього попереду. Опоненти і соратники уже думають про політичне майбутнє без нього. Все важливе в своєму терміні президенти намагаються зробити до цього. Останні два роки другого терміну — не плідний сезон. З Трампом все складніше з багатьох причин. Тут і два непослідовних терміни, і загравання з ідеєю третього терміну, і незрозуміле політичне майбутнє партії та країни загалом, коли Трамп чи його родина може зберегти вплив навіть після 2028. І ще зовсім нещодавно здавалось, що Трамп дійсно успішно зламав всі політичні запобіжники, активно консолідуючи владу і відміняючи існуючі норми. Але… Як це не смішно, але файли Епштейна, в купі з іншими факторами, суттєво підважили Трампа. Власне той факт, що партійці в такій кількості відмовились дотримуватись позиції Білого дому (про не оприлюднення файлів), що самому Трампу довелося міняти позицію — політично дуже сильний удар. Трамп бліцкригом взяв всю партію під жорсткий контроль одразу після інавгурації і здавалось, що там нема жодного простору для маневрів. Але виявляється, що є. Додайте розкол в МАГА, сварку з Тейлор-Грін, суперечки щодо віз для кваліфікованих мігрантів і падіння рейтингів Трампа (які він і сам визнає!)…і можливо lame duck період президентства Трампа почався вже. Не стверджую цього, але не відкидаю такої можливості. Паралельно Трамп носиться світом зі своїми мирними планами, щоб покінчити з війнами. Ламає світовий порядок, усталені дипломатичні норми і спрощує складні проблеми. Всі ці угоди не виглядали тривкими і стабільними навіть при сильному Трампі. Наскільки порожніми папірцями вони виглядатимуть, якщо стане очевидним, що політична вага Трампа навіть в середині країни вже не вражає?…

Why wouldn’t you actually fuck yourself, Mr. Vice president? Передайте хтось Венсу мою пропозицію.

По-перше, я не знаю які психологічні ресурси треба мати, щоб чергову інформацію про «мирний план» сприймати всерйоз. По-друге, можете сприймати це як копіум, але на фоні зливів в пресі заяву Рубіо я сприймав би як: Віткофф знову забув записати і все переплутав. Робота над мирним планом в процесі. Збираємо пропозиції.